Різні половинки одного цілого.

        Безліч раз у своєму житті ми задумуємось над сімейними відносинами. Ми розповідаємо про склавшуся ситуацію друзям, від "безвиходя" скаржимося першому зустрічному або йдемо до сімейного психолога. Іноді самі намагаємося зрозуміти, проаналізувати, але, зовсім не замислюємося над тим, чому виникають ті самі непорозуміння в сімейних відносинах, а також у відносинах в цілому… 

       Так звідки ж виникають сварки й хто їх головний ініціатор? Почнемо із того, що чоловіка й жінки дуже різні по своїй сутності… Візьмемо, приміром , таку ситуацію: Дружина дзвонить чоловіку, просить одягти доньку й приїхати разом з нею до бабусі на св’ято, тому що вона не встигає приїхати з роботи, відповідно, потрапить відразу туди. Чоловік вдягає доньку, саджає в машину і… по приїзду на св’ято вислухує безліч докорів у свою адресу. Мол, "руки не вимиті, платтячко не випрасуване, зачіску можна було б і більш акуратніше зробити, і взагалі, легко одягнена дитина". Скажете, тато не правий і дружина мала повне право обурюватися? Але, з іншого боку, тато ж не хотів нашкодити дитині, він зробив усе так, як його й попросили. Але, щось же спровокувало сварку... 
        Отож , щоб розібратися в цій ситуації, варто подумати над відмінностями кожного. Треба спробувати зрозуміти, наскільки по-різному чоловіки й жінки сприймають ті самі речі, як підходять до проблем, розставляють пріоритети й сприймаю навколишній світ. Чоловік, по природі, має аналітичний склад розуму, його емоційний стан менш піддається впливу емоцій, зокрема тривоги, що не провокує в ньому невиправданого страху. 

       Також, чоловіки менш піддаються стресу. Тому він спокійний - одяг дитину й привіз. Що тут ще, про що думати? Мати ж, сприймає всі по-іншому, забігаючи наперед. Вона думає про те, що цими брудними руками дитина з'їсть їжу, цим занесе мікроби, або застудиться, тому що не дуже тепло одягнена. От, якщо розібратися, то й сваритися нема чого, однаково трапилося так, як повинно було й бути. Тому, молоді мами й тата, у вихованні своїх дітей попередньо розділяйте обов’язки, не відсторонюйте один одного від процесу виховання! А також, перед тем як учити дитину або свариться в неї на очах, зупиніться і подумайте, а чи існує проблема в цілому?