З метою прийняття відповідного рішення (розпорядження), особою або особами, що виявили бажання створити дитячий будинок сімейного типу, подаються такі документи:

-       Заява кандидатів у батьки-вихователі про утворення дитячого будинку сімейного типу;

-       Копії паспортів кандидатів у батьки-вихователі;

-       Довідка про склад сім’ї (форма 3);

-       Копія свідоцтва про шлюб (для подружжя);

-       Довідка про стан здоров’я кандидатів у батьки-вихователі та членів сім’ї, які проживають разом з ними;

-       Довідка про доходи потенційних батьків-вихователів за останні шість місяців або копія декларації про доходи, засвідчена в установленому порядку (середньомісячний сукупний дохід на кожного члена сім’ї, обчислений за останніх шість календарних місяців, не може бути менший, ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законодавством для відповідних соціальних і демографічних груп населення);

-       Довідка про проходження навчання кандидатів у батьків-вихователів і рекомендація центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення їх у банк даних про сім’ї потенційних батьків-вихователів;

-       Письмова згода всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з кандидатами у батьки-вихователі, на утворення дитячого будинку сімейного типу, засвідчена нотаріально;

-       Довідка про відсутність судимості у кандидатів у батьки-вихователі.

Після подання кандидатами заяви, відповідна служба у справах дітей проводить обстеження матеріально-побутових умов проживання сім’ї (за результатами обстеження складається акт обстеження житлово-побутових умов кандидатів) та робить письмовий висновок про наявність (або відсутність) умов для створення дитячого будинку сімейного типу.

Влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу проводиться з урахуванням віку батьків-вихователів та дітей, за умови, що на час досягнення обома батьками-вихователями пенсійного віку всі вихованці досягли віку вибуття з дитячого будинку сімейного типу. У разі досягнення пенсійного віку одним з батьків-вихователів час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін дитячий будинок сімейного типу може функціонувати і після досягнення батьками-вихователями пенсійного віку, але не більше ніж протягом п’яти років.

Дитячий будинок сімейного типу комплектується дітьми протягом дванадцяти місяців з дня створення.

Не можуть бути батьками-вихователями особи, які:

-       не пройшли курс підготовки потенційних кандидатів у батьки-вихователі;

-       визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;

-       позбавлені батьківських прав;

-       були усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з їх вини;

-       за станом здоров’я не можуть виконувати обов’язки щодо виховання дітей (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);

-       перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

-       зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

-       страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ щодо осіб, які не можуть бути усиновлювачами;

-       були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України;

-       мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;

-       не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу).

Також не можуть бути батьками-вихователями особи, з якими проживають члени сім’ї (у тому числі малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства.

Батьки-вихователі в обов’язковому порядку проходять курс підготовки (один раз на два роки), проведення якого забезпечують обласні центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за програмою, затвердженою наказом центрального органу виконавчої влади з питань сім’ї, дітей та молоді.

Батьки-вихователі несуть відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток вихованців.

Батьки-вихователі є законними представниками вихованців і захисниками їх прав та інтересів у всіх органах, установах та організаціях без спеціальних на те повноважень.

На підставі рішення (розпорядження) про створення дитячого будинку сімейного типу між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про його створення, укладається угода про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу за встановленою формою.

Дія угоди припиняється у разі, коли в дитячому будинку сімейного типу виникають несприятливі умови для виховання та спільного проживання дітей (важка хвороба батьків-вихователів, відсутність взаєморозуміння з дітьми, конфліктні стосунки між дітьми, невиконання батьками-вихователями обов’язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей), повернення вихованців рідним батькам (опікуну, піклувальнику, усиновителю), досягнення дитиною повноліття, за згодою сторін, з інших причин, передбачених угодою, та за рішенням суду.

У разі припинення дії угоди питання про подальше влаштування вихованців вирішується органом опіки і піклування, який вживає вичерпних заходів влаштування дітей у сім’ї громадян України – на усиновлення, під опіку або піклування, у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу.

Ліквідація дитячого будинку сімейного типу здійснюється за рішенням органу, який створив його, або за рішенням суду.

Орган, що ухвалив рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, позачергово надає батькам-вихователям індивідуальний житловий будинок або багатокімнатну квартиру за нормами, встановленими законодавством.

Надане в користування житлове приміщення повинне бути обладнане необхідними меблями, побутовою технікою та іншими предметами тривалого вжитку, перелік яких визначається органом, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу.

У разі зменшення кількості вихованців внаслідок вибуття їх за віком або з інших причин за згодою сторін угоди вирішується питання про поповнення дитячого будинку сімейного типу вихованцями, або переведення його в статус прийомної сім’ї.

Після закінчення строку перебування вихованців у дитячому будинку сімейного типу в разі відсутності у них права на житло органи опіки (піклування) забезпечують вихованців дитячого будинку сімейного типу протягом місяця у позачерговому порядку впорядкованим соціальним житлом.