Про деякі питання створення та функціонування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу

Враховуючи численні звернення прийомних батьків та батьків-вихователів, працівників системи центрів СССДМ області, які звертаються за роз’ясненням з проблемних питань, що виникають при створенні та подальшому функціонуванні прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, зокрема,  дотримання норм забезпечення житлової площі при створенні сімей, безкоштовного харчування дітей-вихованців та прийомних дітей у шкільних та дошкільних навчальних закладах, надання транспортних засобів, земельних ділянок, здійснення ремонту, опалювання та обладнання приміщень дитячих будинків сімейного типу, створених на власній житловій площі батьків-вихователів, Закарпатський обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді повідомляє наступне.

Щодо норм забезпечення житлової площі для створення дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей.

Відповідно до законодавства орган, що ухвалив рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, позачергово надає батькам-вихователям індивідуальний житловий будинок або  багатокімнатну квартиру за нормами,  встановленими законодавством. Дане питання регулюється статтею 46-1 Житлового кодексу УРСР, статтею 256⁶ Сімейного кодексу України  та пунктом 5 Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002               № 564 (далі – Положення про дитячий будинок сімейного типу).

Норма жилої  площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65  квадратного метра на одну особу (ст. 47 Житлового кодексу УРСР) і має враховуватись при забезпеченні дитячого будинку сімейного типу жилим приміщенням, яке надається місцевими органами виконавчої влади у разі створенні такої сім’ї.

Користування наданим житловим приміщенням здійснюється в
порядку, встановленому законодавством для користування службовими
приміщеннями.

У випадках ліквідації  дитячого   будинку сімейного  типу батьки-вихователі повинні  звільнити  надане  їм  жиле  приміщення (стаття 46-1),  а в разі відмови – підлягають виселенню з наданням їм іншого  благоустроєного   жилого   приміщення.   При   усуненні батьків-вихователів від  подальшого  виховання  дітей  вони можуть бути виселені із  займаного  ними  жилого  приміщення  з  наданням іншого жилого приміщення                                                                                                                                                                                                  (ст. 114-1 Житлового кодексу УРСР).

На відміну від дитячого будинку сімейного типу, прийомна сім’я створюється на власній  житловій  площі прийомних батьків  за  наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов, як передбачено пунктом 3 Положення про прийомну сім’ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 № 565 (далі – Положення про прийомну сім’ю).

Законодавством не передбачені норми жилої площі на одну особу при створенні прийомної сім’ї, а також не виокремлено питання створення дитячого будинку сімейного типу на власній житловій площі.

Разом з тим, при влаштуванні дітей у прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу, які створюються на власній житловій площі, необхідно зважати на те, що:

-  житлова площа батьків має забезпечувати належні умови проживання та розвитку дитини (або кількох дітей);

- для дитини (дітей) має бути забезпечено власний життєвий простір – місце для відпочинку (ліжко), шафа для розміщення речей, місце для розвитку відповідно до віку (стіл, стілець, місце для іграшок, місце для ігор).

Таким чином, не може бути єдиних вимог  щодо норм жилої площі при створенні дитячого будинку сімейного типу на базі приміщення, яке виділяється органами місцевої виконавчої влади, та  яке створюється на власній житловій площі батьків-вихователів.

Щодо ремонту та обладнання приміщень дитячих будинків сімейного типу.

Надане в  користування  житлове   приміщення   повинне   бути обладнане   необхідними  меблями,  побутовою  технікою  та  іншими предметами тривалого вжитку,  перелік яких  визначається  органом, який  прийняв  рішення  про  створення  дитячого будинку сімейного типу (абзац другий пункту 5 Положення про дитячий будинок сімейного типу). 

Проведення  у  разі  потреби поточного   або   капітального  ремонту  житла вирішуються органом, який прийняв рішення про його створення (пункт 28 Положення про дитячий будинок сімейного типу).

За роз’ясненнями Міністерства фінансів України на ці цілі можуть бути спрямовані кошти місцевих бюджетів, які відповідно до ст. 91 Бюджетного кодексу України не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, і до яких належать, зокрема, видатки на програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім`ї; на місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення, а також інші програми, затверджені відповідною радою згідно із законом.

Нормативною базою не виокремлюється питання щодо здійснення ремонтних робіт та забезпечення обладнання приміщень дитячих будинків сімейного типу, створених на власній житловій площі батьків-вихователів.

Якщо місцеві органи виконавчої влади приймають рішення про створення дитячого будинку сімейного типу на власній житловій площі батьків-вихователів, то з метою забезпечення належних умов для виховання та розвитку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у цих сім’ях   місцеві органи виконавчої влади  можуть залучати кошти спонсорів, благодійні внески, у тому числі і для придбання обладнання, здійснення ремонтних робіт та інше.

Щодо опалювання приміщень дитячих будинків сімейного типу. 

Батькам-вихователям призначається на дітей державна соціальна допомога на кожну дитину-вихованця в грошовій формі у розмірі двох прожиткових мінімумів, грошове забезпечення за надання соціальних послуг (постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.07 № 81 "Про Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім`ях за принципом "гроші ходять за дитиною”).

Прожитковий мінімум розраховується із врахування вартості набору  продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг для основних соціальних і демографічних груп населення і затверджується постановою Кабінету Міністрів України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2000 р. № 656 "Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення”, прожитковий мінімум, у тому числі, включає набір житлово-комунальних послуг: користування житлом, водопостачання та водовідведення, теплопостачання у розрахунку на одну особу в середньому по Україні, газопостачання, електроенергію, послуги зв`язку та інформативні, розмови місцевого телефонного зв`язку, листування в межах України, радіоточка, телеантена.

Отже, в державній соціальній допомозі, яку отримують батьки-вихователі на дітей-вихованців, включено кошти на оплату комунальних послуг, і газопостачання зокрема.

В той же час, відповідно до статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги” повноваження щодо встановлення цін, тарифів на  житлово-комунальні послуги належать місцевим органам виконавчої влади.

Щодо безкоштовного харчування дітей-вихованців та прийомних дітей у шкільних та дошкільних навчальних закладах.

За дітьми-вихованцями та прийомними дітьми зберігаються пільги та державні гарантії, встановлені законодавством для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (пункт 8 Положення про дитячий будинок сімейного типу, пункт 4 Положення про прийомну сім’ю).

  Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2002 № 856 «Про організацію харчування окремих категорій учнів у загальноосвітніх навчальних закладах» діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування,  забезпечуються безоплатними обідами  у   загальноосвітніх   навчальних  закладах (пункт 1).

Відповідно до пункту 2.6 Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних   навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від  21.11.2002 № 667, (далі – Наказ) плата з батьків не справляється за  харчування  дітей  у санаторних  дошкільних  навчальних  закладах  (групах) для дітей з малими  й  затухаючими   формами   туберкульозу,   у  спеціальних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей,  які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, в інших випадках, передбачених   законодавством   України   (діти-сироти   і   діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають під опікою і виховуються  в сім'ях,  батьки  і  діти,  потерпілі від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, діти працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов'язків, тощо).

В  той же час,  місцеві  органи  виконавчої влади,  органи місцевого самоврядування або підприємства, організації  та  установи,  які перебувають  у державній (комунальній) власності і мають у своєму підпорядкуванні дошкільні навчальні заклади, можуть установлювати   додаткові пільги щодо батьківської плати  за  харчування  дітей у дошкільних навчальних закладах  за рахунок  коштів відповідних місцевих бюджетів, підприємств, організацій, установ  (пункт 2.2.  Наказу).

Щодо надання транспортних засобів, земельних ділянок дитячим будинкам сімейного типу.

 Пунктом 25 Положення про дитячий будинок сімейного типу визначено, що за згодою сторін угоди, який укладається між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про створення такої сім’ї, дитячому  будинку  сімейного  типу  може  надаватися  у  користування  земельна  ділянка  для  ведення садівництва та городництва поблизу місця його знаходження, а також транспортний засіб.

Наявність транспорту в сім’ї  значно полегшує батькам-вихователям вирішення питання соціально-побутового характеру (перевезення дітей до школи, до районної лікарні для проведення медичного обстеження, закупівля продуктів харчування  та інше).

         Автотранспортний засіб може бути придбаний за кошти  місцевого бюджету і переданий у користування дитячому будинку сімейного типу шляхом передачі у безоплатне користування за договором, який укладається  між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про створення такої сім’ї.

Також, місцеві органи виконавчої влади мають право звертатися до благодійних установ, фондів, організацій, спонсорів щодо надання дитячому будинку сімейного типу благодійної  допомоги, у тому числі придбання автотранспорту (пункт 29 Положення про дитячий будинок сімейного типу). Автомобільний транспорт, придбаний за позабюджетні кошти,  може бути переданий  у користування шляхом передачі у безоплатне користування за договором, який укладається між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про його створення, на період діяльності дитячого будинку сімейного типу або безпосередньо подарований  (переданий у власність) батькам-вихователям. 

При наданні автотранспортного засобу у користування, рекомендуємо розглядати можливість забезпечення його технічного обслуговування та витрат на пальне. 

Дані роз’яснення просимо використовувати у роботі з кандидатами у прийомні батьки та батьки-вихователі, а також з батьками-вихователями та прийомними батьками діючих дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей