Щодо встановлення додаткових соціальних
та трудових гарантій прийомним батькам
30 березня 2010 року набрав чинності Закон України
від 10.03.2010 № 1959-VI „Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо встановлення соціальних гарантій прийомним батькам”.
Законом поширено на прийомних батьків, які взяли в
свою сім’ю на виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування, соціально-трудові гарантії, передбачені законодавством про працю
України для працівників, що виховують дітей без матері, та встановлено такі ж
додаткові відпустки, як і для працівників, що мають дітей.
Відтепер прийомні батьки мають право на неповний
робочий час, на додаткову відпустку, на одержання путівок до санаторіїв та
будинків відпочинку і подання їм матеріальної допомоги, на заборону залучення
їх до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, на гарантії при
прийнятті на роботу і заборону їх звільнення тощо.
Також одному із прийомних батьків надається право
на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також
право на додаткову оплачувану відпустку.
Витяг із Кодексу законів про працю України Стаття 186-1. Гарантії особам, які виховують малолітніх дітей без матері Гарантії, встановлені статтями 56, 176, 177, частинами третьою - восьмою статті 179, статтями 181, 182, 182-1, 184, 185, 186 цього Кодексу, поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), прийомних батьків.
{ Кодекс доповнено статтею 186-1 згідно із Законом N 871-12 від 20.03.91; в редакції Закону N 117-XIV ( 117-14 ) від 18.09.98; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1959-VI ( 1959-17 ) від 10.03.2010 }
Витяг із Закону України „Про відпустки” Стаття 18. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.
Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, та одним із прийомних батьків.
{ Частина третя статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1959-VI ( 1959-17 ) від 10.03.2010 }
За бажанням жінки або осіб, зазначених у частині третій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною.
Стаття 18-1. Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини
Особі, яка усиновила дитину віком старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд).
Особа, яка усиновила дитину, має право на відпустку у зв'язку з усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини.
{ Закон доповнено статтею 18-1 згідно із Законом N 573-VI ( 573-17 ) від 23.09.2008 }
Стаття 19. Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей
Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ).
{ Частина перша статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2128-IV ( 2128-15 ) від 22.10.2004, N 1343-VI ( 1343-17 ) від 19.05.2009, N 1959-VI ( 1959-17 ) від 10.03.2010 }
За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
{ Частина друга статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1343-VI ( 1343-17 ) від 19.05.2009 } { Стаття 19 в редакції Закону N 490-IV ( 490-15 ) від 06.02.2003 }
Стаття 20. Порядок надання соціальних відпусток
Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів). Вона надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.
До відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою жінки або осіб, зазначених у частині третій статті 18 цього Закону, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Особам, зазначеним у частині третій статті 18 цього Закону (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, прийомних батьків), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).
{ Частина четверта статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1959-VI ( 1959-17 ) від 10.03.2010 }
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні (крім прийомних дітей у прийомних сім'ях).
{ Частина п'ята статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1959-VI ( 1959-17 ) від 10.03.2010 }
Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини віком старше трьох років надається за заявою особи, яка усиновила дитину, на підставі рішення про усиновлення дитини та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
{ Статтю 20 доповнено частиною згідно із Законом N 573-VI ( 573-17 ) від 23.09.2008 }
Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 цього Закону, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону. ( Частина статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2073-III ( 2073-14 ) від 02.11.2000 )