Соціальні історії ( Путильський РЦСССДМ ),

 

Життя прожити – не поле перейти


     Направо підеш – коня втратиш. Наліво підеш… Усім нам добре знайома ця ситуація з казок, але насправді не потрібно бути казковим героєм, щоб опинитися перед таким самим каменем – путівником, каменем вибору. Цей камінь, як і все інше у світобудові, має дві сторони: з однієї – це тягар, відповідальність, страх перед помилкою, але з іншої – право вибору, почесне право керувати своїм власним життям, бути сильним і незалежним. Наш мудрий народ віщав: «Життя прожити - не поле перейти», тим більше, що це не просто поле, а поле бою, арена життєвих баталій, ринг, де вирішується доля.

     Скільки не зустрічаєшся з різними людьми, скільки не спілкуєшся з ними, не перестаєш дивуватися тому, наскільки у кожного різне життя, непроста доля, життєві труднощі та проблеми.

     Мабуть, немає такої людини в світі, яка б у своєму житті не робила помилок і не хотіла б щось виправити, змінити свій стиль життя, або спробувати щось змінити в собі.

     Різні життєві проблеми приводять клієнтів до Путильського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і за кожною стоїть чиясь доля, чиїсь сльози чи чиєсь непорозуміння.

     Наприкінці весни 2012 року до фахівця із соціальної роботи звернулися мешканці села з приводу своїх сусідів – Олени та Федора, які виховують трьох малолітніх дітей. Зі слів односельців батьки начебто не виконують належним чином своїх батьківських обов'язків. Сусіди стверджували, що подружжя проживає у будинку на яке право власності не мають, часто у будинку збираються сумнівні компанії. Фахівцем із соціальної роботи та депутатом сільської ради було здійснено візит до сім’ї Олени. Коли прибули за вказаною адресою побачили таку картину: чоловік та жінка були у стані алкогольного сп'яніння, з’ясувалося що ні Олена, ні Федір ніде не працюють. У ході проведення початкової оцінки і збору інформації (опитування сусідів) було з’ясовано, що батьки зловживають алкоголем, не піклуються про дітей, ведуть аморальний спосіб життя. Діти постійно брудні і голодні, харчуються тим, що дають сусіди, батьки долею дітей зовсім не цікавляться.

     За ініціативи фахівця із соціальної роботи справа сім’ї була розглянута на засіданні виконавчого комітету сільської ради, засіданні дорадчого органу з питань соціальної роботи з сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах. Відповідно до рішення виконавчого комітету, засідання дорадчого органу сім’ю Олени поставлено на облік сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах районного центру СССДМ.

     У ході соціальної роботи із сім’єю були проведені індивідуальні бесіди з батьками щодо ведення здорового способу життя, підвищення виховного потенціалу сім`ї, належного виконання батьківських обов’язків, необхідності працевлаштування, психолого-педагогічне консультування щодо виховання дітей.

     За сприяння фахівця із соціальної роботи, органів місцевого самоврядування, УПСЗН сім’ї надано гуманітарну допомогу, канцтовари, Олену працевлаштовано до приватного підприємця, який знаходиться на території сільської ради – різноробочою. На сьогоднішній день жінка працює та має стабільний заробіток. За зароблені кошти родина придбала шкільне приладдя та форму для дітей, покращила матеріально-побутові умови, підвищила виховний потенціал сім`ї. Першого вересня Вадим та Віктор приступили до навчання у школі.

     Життя цієї родини складне, ще багато чого треба навчитися, зробити, тому соціальна робота з даною сім’єю продовжується.

     Не дивлячись на всі негаразди, що трапляються в нашому житті, такі позитивні результати надають сил і оптимізму для подальшої роботи.

     Гаутама був правий, коли сказав: «Життя є страждання». Щоб позбутися цього страждання, кожен має шукати свій шлях. Але слід пам’ятати, що шлях у людини тільки один. Якщо вона втратить його — втратить і себе.