| Головна » Файли » На допомогу » Соціальному працівнику |
Як стати оптимістом?
| 18.07.2013, 21:39 | |
Дехто вважає, що наші почуття та емоції - це щось другорядне, не варте уваги. "Подумаєш, тобі неприємно! Потерпиш"; "Ти дурна(ий), якщо ображаєшся...". Їх навіть поділяють на позитивні та негативні і, виходячи з цього, думають, що радість, задоволення, цікавість - до добрі почуття, а страх, тривога, образа - погані. З ними слід боротися, про них не варто навіть говорити, наче це щось непристойне. Та об'єктивно почуття не бувають добрими чи поганими. Усі вони (і позитивні, й негативні) дуже важливі, як індикатори: корисно - шкідливо, безпечно - небезпечно. Позитивні свідчать, що подія чи людина, яка їх викликала, безпечна, можливо, корисна для тебе. А негативні, навпаки, сигналізують про певну загрозу життю, здоров'ю, репутації чи самоповазі. Це як біль, що повідомляє про якісь негаразди в організмі. Уяви, наприклад, що ти ніколи не відчуваєш страху. Що ж тоді заважатиме тобі бездумно ризикувати, робити безліч нерозумних вчинків - приміром, порушувати Правила дорожнього руху чи залишати відчиненими двері будинку? Так само й обурення чи образа. Вони свідчать про порушення твоїх прав, виникнення конфліктної ситуації. Та якщо ми нічого не відчуватимемо, як же дізнаємося про це? Отже, усі наші почуття корисні і важливі. Та це не означає, що нам однаково, які з них ми переживаємо. Усім хочеться якомога більше перебувати у доброму настрої. Почуватися задоволеною і щасливою краще, ніж пригніченою і нещасною людиною. Тому люди й прагнуть емоційного благополуччя, яке ще називають психологічною рівновагою чи душевним комфортом. Психологічно врівноважених людей легко розпізнати. Вони доброзичливі, впевнені у собі, наполегливі у досягненні мети, не зациклюються на проблемах і негараздах. Таких людей ще називають оптимістами. Вони, як правило, дуже популярні серед однолітків, непогано вчаться, мають добрі стосунки з батьками. Їм по-доброму заздрять, їх наслідують. Їх поважають навіть дорослі. Ти можеш запитати: у чому їх секрет? Такою треба народитися чи тут справа у вихованні? Не обов'язково, хоч добра спадковість і чудова родина відіграють важливу роль. ТА в принципі кожен може стати таким. Твоє бажання - ось перший крок на шляху до успіху. Найнеобхіднішими умовами досягнення емоційного благополуччя є уміння розуміти і задовольняти власні потреби, адекватна самооцінка і навички асертивної (впевненої, самостверджувальної) поведінки | |
| Переглядів: 534 | Завантажень: 0 | | |
| Всього коментарів: 0 | |