Як вберегти душевну рівновагу дітей в умовах війни

У нас з’явилося дуже багато дитячого горя, Україна зіткнулася з новим явищем: діти-переселенці, діти, які отримали психологічну травму, діти, батьки яких воюють на боці бойовиків, діти, батьки яких загинули чи поранені під час АТО, діти, які беруть (брали) участь у військових діях тощо.

Сьогодні в державі виникають нові явища у сфері дитинства, про які  ми мало говоримо і мало визначаємо ризики. Саме явище війни — це найбільш брутальне  порушення прав дитини.

Усі відчувають значну напруженість, що є зараз у суспільстві, в сім’ях, у психіці людей. Ми зіткнулись із величезною інформаційною війною, з безпосереднім початком бойових дій. Маємо пам’ятати , що поруч із нами майбутнє нашого народу – наші діти. І нам, дорослим, батькам, які несуть відповідальність за їхній фізичний та психічний розвиток, варто подумати, яким чином вберегти душевну рівновагу дітей і зменшити прояви стресу, що можуть виникнути від надмірного напруження, яке нагнітають у своїх виступах політичні діячі, передачі, де виступають різні експерти,  від  інформаційної війни, яка наступає з телевізійних каналів тощо. Сьогодні потрібно подбати про дітей.

Що можна і корисно робити?

Неможливо ізолювати дитину від подій, які відбуваються. Але можна робити таке:

- Надавати дитині інформацію про те, що відбувається, але з урахуванням її віку, рівня розуміння. Надмірна кількість інформації може залякати малих дітей, викликати страхи, почуття небезпеки та безпорадності. З іншого боку, інформація, подана зрозумілою мовою, дасть дитині можливість усвідомити, що відбувається насправді. Вона може ставити додаткові питання. У такому випадку слід обов’язково відповісти. Якщо ж дитина не хоче обговорювати якесь питання, наполягати не варто.

- Важливо приділити дитині увагу. Турбота з боку дорослого допоможе їй говорити про свої почуття, висловити свої думки та роздуми. Якщо дитина захотіла поговорити з вами, краще підтримати, заохотити розмову, щоб вона мала простір для вираження своїх переживань.

- Відстежуйте свою реакцію на те, що відбувається. Дітям властиво спостерігати за дорослими, які є важливими для них, за їхніми реакціями, діями. Тому важливо зберігати спокій і транслювати його дитині. Зрозуміло, що дорослому також не слід носити всі переживання в собі, бажано мати в оточенні когось, із ким можна обговорити ситуацію.

- Для новин характерно, що одні й ті самі події демонструються по всіх телевізійних каналах багато разів. Серед сюжетів, які транслюються, може бути багато агресивних, важких для сприйняття. Якщо ж такі сюжети переглядають малі діти, це може їх надто вразити і призвести до безсоння, нічних жахів. Варто подбати про те, щоб такі сюжети малі діти не переглядали.

- Займіться з дитиною тим, що вона любить робити разом з вами: почитайте книжку, погуляйте на свіжому повітрі, перегляньте улюблені мультфільми, кінофільми. Якщо дитина відвідує спортивні секції чи танці, нехай продовжує, це дасть їй можливість зняти надмірне напруження. Обійняти та пригорнути дитину також дуже корисно.

- Максимально підтримуйте звичний розпорядок дня – це дасть можливість дитині почуватися безпечно, дасть відчуття, що є певні речі, які для неї залишаються стабільними.

- Звертайте увагу на різні прояви стресу. Якщо потрібно, звертайтеся до фахівців по допомогу.

- Краще за все допомагає дитині дорослий, який не забуває піклуватися про власний душевний стан. Не вступайте у суперечки, бережіть енергію для близьких людей, спілкуйтеся з тими, хто для вас є приємним і може підтримати. Долучайтесь до активної діяльності.

- Разом з дитиною будуйте плани на вечір, на вихідні, на майбутнє.

Неоголошена війна щодня збирає страшні жнива. У тому числі і життями дітей.  Чи відчувають вони себе дітьми? І відчують чи коли-небудь? Це покоління потрібно рятувати. Його ще можна врятувати.  Держава повинна захистити право кожної дитини на виховання в родині, не зважаючи на те, чи її батьки були військовими, мирними мешканцями, чи підтримували терористів. Адже всі ці діти -  наші, українські ,і держава за них відповідає.

Страшно, коли замість дитячих садків – підвали, коли замість сміху – сльози... Дві несумісні речі – діти і... війна.