Своєю статтею, я хотіла нагадати нам, людям, про те, яким швидкоплинним є життя.

Ми завжди кудись поспішаємо, завжди не встигаємо, метушимося, нарікаємо на життя і не помічаємо за повсякденними клопотами тих, кому справді зараз дуже важко. Ми шукаємо у близьких і родичів співчуття і порозуміння, але часом не замислюємося над тим, чи зробили самі щось добре й корисне для інших. Можна сказати, що ви не олігарх, не мільйонер, щоб бути спонсором і допомагати комусь, самі, мовляв, боремося за виживання. Але не завжди гроші вирішують усе… Звичайна людина – бідна чи багата, добра чи зла, загалом будь-хто може випадково захворіти на СНІД і відразу стає відштовхненим сучасним суспільством, яке не готове сприймати таких недужих. І часто невігластво оточення ламає людину, яка залишилася сам на сам зі своєю бідою, та опускає руки.

Мені дуже хотілося б, щоб ми подивилися іншими очима на хворих на СНІД і стали уважнішими й добрішими до них, тих, хто сьогодні поруч із нами.

Якщо вам потрібна допомога та підтримка, звертайтеся до Путильського РЦСССДМ. Ми завжди вислухаємо, допоможемо, порадимо.

Наша адреса: смт. Путила вул. Українська 180