14  грудня 1990  року  Генеральна Асамблея ООН постановила вважати 1 жовтня Міжнародним днем людей похилого віку. Спочатку цей день почали відзначати в Європі, потім в Америці, а наприкінці 90-их років уже у всьому світі. Україна з 1 жовтня  1991 щорічно відзначає цей день.  До старшого покоління сьогодні належить кожний п’ятий (за класифікацією ВОЗ: 60–74 — люди похилого віку; 75–89 — старі; 90 років і більше — довгожителі). За даними Інституту демографії в Україні нараховується 11 млн. людей похилого віку. В  основі  ціннісних  ідей  цього  дня,  з  одного  боку,  нагадати  всім  людям  про необхідність  поваги  і  турботи  до  осіб  старшого  віку,  подякувати  їм  за  їхній  внесок  у розвиток  і  родин,  і  спільнот,  і  людського  капіталу,  і  економіки;  з  іншого  боку, утверджувати технології соціального розвитку людей похилого віку,  їхньої соціалізації  з навколишнім  світом,  який постійно  змінюється  та потребує щодо  вирішення  соціальних питань постійної компетентної або пріоритетної уваги урядів та місцевих громад. 

Мета дня – популяризувати необхідність створення належних умов життя, а також розвивати  систему  соціального  захисту  пенсіонерів,  інвалідів,  одиноких  непрацездатних громадян,  людей  літнього  та  похилого  віку,  для  яких  позаду  залишився  період продуктивної праці. Кількість таких людей на планеті стрімко зростає, примушує окремі уряди порівнювати категорію людей похилого віку з категорією працюючих або молоді.  Власне  в  Міжнародний  день  людей  похилого  віку  активно  ведеться  суспільний діалог щодо постаріння населення, про демографічну кризу.  В  останні  роки  спостерігається  ускладнення  процесів  пристосування  груп  людей, які  старіють,  до  вимог  науково-технічного  розвитку,  зниження  потенціалу  здоров’я пенсіонерів,  загострення  екологічних  проблем.  Разом  з  тим  стрімкість  і  глибина соціокультурних  проблем  не  могли  не  позначитись  на  зміні  статусу  літніх  людей.

Зміщуються соціальні ролі людей похилого віку; в суспільній свідомості старість частіше стає  періодом  хвороб,  фізичної  та  інтелектуальної  немочі;  формуються  неправильні стереотипи,  і цілі покоління виростають упередженими до старості та  ін. Відношення до різного  роду «маргінальних  груп»  завжди  було  критерієм  гуманності,  морального здоров’я народу.  Ідеї та тенденції, які актуалізуються в цей день, повністю характерні для України. В Україні,  як  і  в  багатьох  розвинених  країнах,  в  останні  десятиріччя  значно  зросла  частка людей похилого віку. З одного боку, питання проведення пенсійної реформи залишається більш політично обґрунтованим, ніж стратегічно визначеним; з іншого боку, в соціальній сфері України почали з’являтися нові  інституції догляду, опіки, супроводу літніх людей, їхнього  територіального  забезпечення,  культурно-дозвільного  життя. 

Серед  соціальних інституцій  з’являються  заклади,  центри,  служби  громадських,  державних,  приватних організацій, що дозволило за останні 10-15 років значно знизити негативні характеристики «радянського  сценарію»  вирішення  питань  літніх  людей  через  діяльність «будинків  для пристарілих» (закриті заклади соціальної сегрегації).  Соціальна  тематика  медіа  має  максимально  охоплювати  ідеї,  принципи,  досвід відкритих  діалогів  Міжнародного  дня  людей  похилого  віку,  однак  намагатись висвітлювати  питання життєдіяльності  цих  людей щоденно,  не формувати  стигми  та  не

підтримувати  ізолювання  людей  похилого  віку  від,  особливо,  молоді  та  людей продуктивного періоду життєдіяльності. 

Джерела інформації: 

Міністерство  соціальної  політики [сайт]http://www.mlsp.gov.ua/ 

Пенсійний Фонд України [сайт] / Режим доступу:  http://www.pfu.gov.ua/ 

Правовий простір. Безоплатна правова допомога в Україні [сайт] / Режим доступу: http://pravo.prostir.ua/ 

Люди  похилого  віку /  Каталог //  Соціум  ХХІ  століття [сайт] /  Режим  доступу: http://www.socium.kiev.ua/ 

Головне  управління  соціального  захисту  населення  м.  Києва  [сайт] /  Режим доступу:    http://soczahyst.kiev.ua/PHP/