В Україні функціонує майже 770 закладів інтернатного типу, в яких перебуває понад 100 тисяч дітей. З них майже 7000 - мешкають в інтернатах. Більшість із різних причин практично не мають шансів бути усиновленими. Згідно зі статистикою, після випуску з інтернату кожна друга дитина здійснює злочин, кожна п’ята стає безхатьком, кожна сьома – робить спробу самогубства. І лише 1% таких дітей отримує вищу освіту. Причиною цьому є те, що вони не готові до реального життя за стінами інтернату, адже не вміють готувати їжу, робити покупки, захищати свої права тощо. Їм не знайомі, здавалося б, елементарні речі, й ці діти залишаються надзвичайно самотніми. Поряд з ними немає людини, до якої вони могли б звернутися за допомогою…

Найчастіше інтернатівцям допомагають волонтери чи спонсори матеріально. Як правило, привозять одяг, цукерки, іграшки, організовують цілі шоу та свята. Однак для таких дітей украй важливою є психологічна підтримка та звичайні дружні стосунки – те, чого за гроші не купиш: спілкування, увага та прийняття, спільні ігри, можливість отримати пораду, вирішити проблему, бути захищеним.

Багато дітей, які проживають в інтернатах, з різних причин (здоров’я, старший вік, відсутність статусу сироти) не можуть бути всиновленими. У дітей, доросліших за п’ять років, шанси знайти батьків різко знижуються. А охочих усиновити підлітка – одиниці, й це неабияк шкодить емоційному та душевному стану дітей. Як результат, вони не підготовлені до самостійного життя, тому більшість після випуску з інтернату стають асоціальними. 

Найкращим кроком у таких випадках є особисте наставництво для дитини. 5 жовтня 2016 року Президент України підписав зміни до Закону про захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, якими наставництво вводиться як офіційна форма допомоги дітям у закладах інституційного догляду. Тепер українці можуть на державному рівні допомагати вихованцям інтернатів адаптуватись до самостійного життя, не оформлюючи опікунства і не укладаючи інших правових відносин. Згідно із законом, наставник укладає угоду з інтернатним закладом, а моніторить процес дотримання прав і свобод дитини служба у справах дітей.

Наставництво– це добровільна безоплатна діяльність. Кожен, хто має бажання та можливість, може стати другом дитині, яка позбавлена батьківського піклування: відвідувати, проводити з нею дозвілля, допомагати із навчанням тощо.

Мета наставництва– підготувати дитину, позбавлену батьківської опіки, до самостійного життя. Завдяки спільному проведенню часу та іграм, наставник відкриває для вихованця нові знання та досвід, стимулює прийняття дитиною рішень щодо правильного життєвого вибору, підтримує успіхи у навчанні, тим самим підвищуючи її самооцінку. Наставнику важливо стати дитині другом та порадником, бути достойним прикладом для наслідування, допомогти дитині розвивати свої здібності та таланти. Наставник повинен бути готовим присвячувати себе дитині не чекаючи подяки. На практиці це виглядає так: за людиною, яка бажає стати наставником, закріплюється одна дитина-сирота, до якої, щонайменше чотири рази в місяць, слід приїздити в інтернат, проводити з нею час, гратися, спілкуватися, вчити елементарним навичкам життя. Наприклад, приготувати разом їжу, розповісти про економію коштів, поговорити про майбутню професію, допомогти в особистих проблемах чи конфліктах.

Людина, яка хоче бути наставником, повинна досягти повноліття, пройти медогляд, надати соціальній установі довідки про несудимість і про те, що не перебуває на обліку в наркологічному диспансері, а ще пройти спеціальний курс підготовки. І найголовніше – слід бути готовим раз на тиждень приділяти дитині щонайменше кілька годин свого часу. Наставник – це не спонсор, не мама чи тато. Це дорослий досвідчений друг, який чогось навчився і побачив у своєму житті й готовий цим ділитися з підопічною дитиною.

Якщо Вам 18 років і більше, у Вас є бажання допомагати іншим, Ви відкрита, щира людина, володієте терпінням та бажанням слухати, у Вас є досвід в будь-якій сфері людської діяльності, Ви вмієте планувати час і ставити життєві цілі, якщо Вас легко чомусь навчити і Ви здатні навчати іншу людину, а також любите дітей – Ви безумовно можете бути наставником.

Путильський районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді готовий надати консультативну допомогу громадянам, які зацікавились питаннями наставництва. Наша адреса: селище Путила, вулиця Українська 180, 3-ий поверх.