СІМ'Ї ТА ОСОБИ, ЩО ОПИНИЛИСЬ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНИХ

             Відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальні послуги” складні життєві обставини - обставини, що об’єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно ( інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв’язку зі старістю чи станом здоров’я, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство,  зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім’ї, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо).

Згідно спільного наказу Мінсім’ямолодьспорту, МОЗ, МОН, Мінпраці, Мін транспорту., МВС та Держдепартаменту з питань виконання покарань від 14.06.2006 № 1983/388/452/221/556/596/106 «Про затвердження порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах» до сімей, які класифікуються як ті, що опинились у складних життєвих обставинах належать:

• сім’ї з дітьми, що опинились у складних життєвих обставинах і не в змозі подолати їх самостійно в зв’язку з інвалідністю дітей або батьків, вимушеною міграцією, наркотичною або алкогольною залежністю одного з членів сім’ї, його перебування в місцях позбавлення волі, ВІЛ-інфекцією, насильством у сім’ї, безпритульністю, сирітством, , зневажливим ставленням і негативними стосунками в сім’ї, безробіттям одного з членів сім’ї, якщо він зареєстрований у державній службі зайнятості, як такий, що потребує працевлаштування;
• сім’ї, у який існує ризик передачі дитини до закладів для дітей-сиріт та дітей, які позбавлені батьківської опіки;
• неповнолітні одинокі матері (батьки), яким потрібна підтримка;
• сім’ї, члени яких перебувають на державному утриманні.

            Основою визначення типу сім’ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах, є діагностика виконання сім’єю своїх функцій ( економічної, репродуктивної, рекреативної, господарської, соціалізуючої, терапевтичної). Виконуючи певні функції, сім’я забезпечує свою життєдіяльність. Порушення або відсутність будь-якої конкретної функції, що перешкоджає життєдіяльності, свідчить про дисфункціональність сім’ї, тобто наявність складної життєвої ситуації.

Особам та сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, держава надає соціальну підтримку.

 Надання соціальних послуг сім’ям та особам, які опинились у складних життєвих обставинах, регулюється Законами України «Про соціальну роботу з сім’ями дітьми та молоддю», «Про соціальні послуги», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні»; постановами Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 616 «Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу», від 27.08.2004 № 1126 «Про заходи щодо вдосконалення соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю»; спільними  наказами Мінсім’ямолодьспорту та Мінпраці від 06.08.2007 № 2778/416 «Про затвердження Порядку взаємодії центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і органів праці та соціального захисту населення в наданні соціальних послуг сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах», Мінсім’ямолодьспорту та МВС від 07.09.2009 №3131/386 «Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім'ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї»  та іншими нормативно-правовими актами.

  Основними засадами надання соціальних послуг є:

o   сприяння особам, які перебувають у складних життєвих обставинах , які вони не можуть подолати за допомогою наявних засобів і можливостей;

o   попередження виникнення  складних життєвих обставин;

o   створення умов для самостійного розв’язання життєвих проблем, що виникають

         Основними формами надання соціальних послуги ст.5 Закону України „Про соціальні послуги” визначено матеріальну допомогу та соціальне обслуговування.

         Матеріальна допомога надається  особам  у вигляді  грошової або натуральної допомоги: продуктів харчування,  засобів санітарії та особистої гігієни,, засобів догляду за дітьми, одягу, взуття, та інших предметів першої необхідності, палива, технічних і допоміжних засобів реабілітації.

       Соціальне обслуговування - система соціальних заходів, яка передбачає сприяння , підтримку  і послуги ( психологічні, педагогічні, медичні, юридичні, інформаційні, економічні), що надають соціальні служби окремим особам або групам населення для подолання або пом’якшення  життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу та повноцінної життєдіяльності.

     Показниками визначення того чи іншого типу сімей, які опинились у складних життєвих ситуаціях, є рівень самостійності сім’ї у визначенні  необхідної соціальної послуги або допомоги, а також характер спрямованості соціальної роботи на певний результат. Як правило, кризова, а точніше, сім’я, яка відноситься до групи ризику, сама вибирає послугу, з нею проводиться профілактична робота з метою попередження виникнення проблеми. Проблемна сім’я не в змозі самостійно визначити необхідну послугу або допомогу, потребує втручання соціального працівника, їй надаються захисні послуги з метою вирішення існуючої проблеми (ситуації).