| Головна » Файли » Напрямки роботи » Методичні рекомендації |
| У категорії матеріалів: 6 Показано матеріалів: 1-6 |
Сортувати за: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарям · Завантаженням · Переглядам
|
Кожний п'ятнадцятий злочин в Україні - справа рук неповнолітніх Статистика показує , що найчастіше діти скоюють правопорушення якраз під час навчального року , в період після закінчення занять у школі і до восьмої вечора. Влітку , до речі , таких пригод трапляється менше. Напевно , під час канікул у школярів більше можливостей застосувати себе в чомусь , піти на той же пляж , зіграти у футбол , відправитися в ліс. Турбота батьків про свою дитину не залежить від сезонів. Якщо вже вони цікавляться життям дитини і доглядають за ним , то роблять це завжди . Не потрібно сприймати канікули і вільний час як загрозу , вона для сучасних дітей складається зовсім в іншому . Причина в тому , що у нас відбувається падіння моральних цінностей. Від багатьох дітей можна почути фразу : «Я нікому не потрібен». І це якраз проблема багатьох сімей , а також сімей середнього достатку. Батьки мотаються по закордонах , у відрядженях , а свою дитину залишають на няню , яка батька з матір'ю замінити не може. Дитина ж прагне зробити хоч щось , щоб на нього звернули увагу : спочатку одягається не як усі , потім приходить додому п'яною - може , хоч так його помітять. А все , що він чує в підсумку від батька : «Дивися , наступного разу не змішуй міцні напої та слабоалкогольні ». Потім у підлітка з'являється компанія і ... пішло- поїхало. |
|
Кримінальна відповідальність неповнолітніх Згідно чинного законодавства України до неповнолітніх осіб (осіб, які не досягли 18-річного віку) може застосовуватись кримінальна відповідальність. Згідно ч. 1 ст. 22 Кримінального кодексу України (ККУ) кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. Це так званий загальний вік кримінальної відповідальності. |
|
Насиллям у сім’ї є: • нанесення побоїв; • завдавання шкоди здоров’ю; • знущання над дитиною; • залякування дитини; • порушення її статевої недоторканості; • навіювання страху; • перебивання дитини під час розмови; • ізоляція дитини; • контроль (обмеження) доступу до спілкування з ровесниками; • ігнорування дитини; • незадоволення основних потреб; • використання дитини як засобу економічного торгу; • погроза залишити дитину; • погроза фізичною розправою; • поводження з дитиною, як із прислугою; • відмови в поінформуванні про важливі рішення в сім’ї. |
|
Соціальний супровід сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах Згідно Закону України „Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю” соціальний супровід - це вид соціальної роботи, спрямованої на забезпечення оптимальних умов життєдіяльності сім’ї, дітей та молоді, шляхом надання необхідних соціальних послуг, допомоги та здійснення відповідних заходів |
|
Специфіка сучасної соціальної роботи вимагає високого рівня професіоналізму. Професіоналізм конкретного працівника є результатом його самореалізації в ході тривалого процесу професійного становлення, для якого характерні індивідуальна своєрідність й унікальність умов протікання. Професійне становлення фахівця із соціальної роботи – цілісний і безперервний процес розвитку практичної, освітньої й дослідницької діяльності особистості у соціальній сфері, орієнтований на формування професійних знань, умінь, навичок і особистісних якостей, адекватних кваліфікаційним вимогам та етичному стандарту професії. |
|
СІМ'Ї ТА ОСОБИ, ЩО ОПИНИЛИСЬ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНИХ Відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальні послуги” складні життєві обставини - обставини, що об’єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно ( інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв’язку зі старістю чи станом здоров’я, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім’ї, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо). |