На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів  або нерухомого  майна  повинна бути письмова нотаріально посвідчена  згода батьків (усиновлювачів)  або  піклувальника  і дозвіл органу опіки та піклування. Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що  внесені  повністю або  частково  іншими  особами  у фінансову установу  на  її  ім'я,  за  згодою  органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника.За наявності достатніх  підстав суд  за  заявою  батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу  опіки та піклування може обмежити  право  неповнолітньої  особи  самостійно розпоряджатися своїм  заробітком,  стипендією чи іншими доходами або позбавити її 
цього права. Суд скасовує своє рішення про обмеження або позбавлення цього права,  якщо відпали  обставини,  які  були  підставою  для  його прийняття. Порядок обмеження  цивільної  дієздатності неповнолітньої особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.  Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення  договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону.

            Неповнолітня  особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника.  Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.  Неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі.Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника  та  органу опіки та піклування відповідно до закону.

Для отримання дозволу (згоди) від органу опіки та піклування на продаж, обмін, дарування, поділ майна, що є у спільній частковій власності або у спільній сумісній власності житла, укладання договорів конкретного користування житлом та інші, батьки та неповнолітні діти, які мають право власності на майно, або право користування майном, повинні звернутись до органу опіки та піклування з відповідною заявою, надати документи, які передбачені чинним законодавством України , а саме:

·        паспорти батьків дітей (оригінали, копії);

·        довідки про присвоєння ідентифікаційного коду батьків та дітей (оригінали, копії);

·        свідоцтва про народження дітей (оригінали, копія);

·        свідоцтво про укладення або розірвання шлюбу (оригінал, копія);

·        право установчий документ та технічний паспорт на житло, яке відчужується (оригінал, копія

·        право установчий документ та технічний паспорт на житло право власності на яке або право користування яким має набути дитина ( копія);

·        витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на яке (частку якого) має дитина, виданий відповідно до законодавства;

·        характеристики батьків дітей за місцем їх роботи, належним чином завірені (якщо батьки не працюють, то довідка про участь батьків у вихованні дітей з місця навчання чи перебування дітей (школи, дитячого навчального закладу). Якщо дитина не відвідує школи, дитячого навчального закладу – інформація закладу охорони здоров’я про те, чи належним чином батьки виконують обов’язки щодо догляду за дитиною;

·        довідка ЖЕКу, виконкому сільської ради про склад сім’ї (в разі реєстрації батьків за різними адресами необхідно надати довідки з місця реєстрації кожного з батьків) - форма №3;

               У разі виїзду сім’ї на постійне місце проживання за кордон до зазначених документів додається довідка управління (відділу) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб за місцем реєстрації сім’ї.  

             У зв’язку зі змінами до Сімейного кодексу України підтверджено право органу опіки та піклування відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини, однак запроваджено нове повноваження зазначеного органу щодо одночасного звернення до нотаріуса про накладення заборони відчуження нерухомого майна дитини у таких виключних випадках, коли:

1) мати та/або батько дитини, що звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав;

2) судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав;

3) до суду подано позов про позбавлення батьків дитини батьківських прав;

4) особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;

5) між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;