Як створити прийомну сім’ю?

Прийомна сім’я створюється з метою забезпечення належних умов для зростання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом влаштування їх у сім’ї на виховання та спільне проживання.

Прийомна сім’я – сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Прийомні батьки – подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Прийомні батьки беруть на виховання дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов.

Прийомні діти – діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані до прийомної сім’ї.

Прийомні діти виховуються у прийомній сім’ї до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання до – 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів. Діти, влаштовані до прийомної сім’ї, зберігають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, можуть бути усиновлені. За прийомними дітьми зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

За прийомними дітьми зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Також за ними зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія, інші види державної допомоги. Суми коштів, що належать прийомним дітям як пенсія, аліменти, інші види державної допомоги, переходять у розпорядження прийомних батьків і витрачаються ними на утримання прийомних дітей.

Кандидати у прийомні батьки повинні пройти навчання, яке організовується відповідним обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і лише після отримання позитивного висновку про можливість виховувати дітей вони можуть клопотати про створення прийомної сім’ї.

Рішення (розпорядження) про створення прийомної сім’ї приймається районною державною адміністрацією або виконавчим комітетом міської ради (міст обласного значення) за місцем проживання батьків.

З метою прийняття відповідного рішення (розпорядження), особою або особами, що виявили бажання створити прийомну сім’ю, подаються такі документи:

-      Заява кандидатів у прийомні батьки про утворення прийомної сім’ї;

-      Копії паспортів кандидатів у прийомні батьки;

-      Довідка про склад сім’ї (форма 3);

-      Копія свідоцтва про шлюб (для подружжя);

-      Довідка про стан здоров’я кандидатів у прийомні батьки та членів сім’ї, які проживають разом з ними;

-      Довідка про доходи потенційних прийомних батьків за останні шість місяців або копія декларації про доходи, засвідчена в установленому порядку (середньомісячний сукупний дохід на кожного члена сім’ї, обчислений за останніх шість календарних місяців, не може бути меншим, ніж рівень забезпечення прожиткового мінімуму, встановлений законодавством для відповідних соціальних і демографічних груп населення);

-      Довідка про проходження навчання кандидатів у прийомні батьки і рекомендація центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення їх у банк даних про сім’ї потенційних прийомних батьків;

-      Письмова згода всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з кандидатами у прийомні батьки, на утворення прийомної сім’ї, засвідчена нотаріально;

-      Довідка про відсутність судимості у кандидатів у прийомні батьки.

Після подання кандидатами заяви, відповідна служба у справах дітей проводить обстеження матеріально-побутових умов проживання сім’ї (за результатами обстеження складається акт обстеження житлово-побутових умов кандидатів) та робить письмовий висновок про наявність (або відсутність) умов для створення прийомної сім’ї.

Влаштування дітей у прийомну сім’ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли віку вибуття з прийомної сім’ї. У разі досягнення пенсійного віку одним з прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін прийомна сім’я може функціонувати і після досягнення прийомними батьками пенсійного віку, але не більше ніж протягом п’яти років.

Не можуть бути прийомними батьками особи, які:

-      не пройшли курс підготовки потенційних кандидатів у прийомні батьки;

-      визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;

-      позбавлені батьківських прав;

-      були усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з їх вини;

-      за станом здоров’я не можуть виконувати обов’язки щодо виховання дітей (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);

-      перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

-      зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

-      страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ щодо осіб, які не можуть бути усиновлювачами;

-      були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України;

-      мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.

Також не можуть бути прийомними батьками особи, з якими на спільній житловій площі проживають члени сім’ї (у тому числі малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства, а також особи, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу).

Орган, який прийняв рішення про утворення прийомної сім’ї, несе відповідальність за її функціонування відповідно до законодавства.

На підставі рішення (розпорядження) про утворення прийомної сім’ї між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про її утворення, укладається договір про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї за встановленою формою.

Дія договору припиняється у разі виникнення в прийомній сім'ї несприятливих умов для виховання дітей та спільного проживання (важка хвороба прийомних батьків, зміна їх сімейного стану, відсутність взаєморозуміння батьків з дітьми, конфліктні стосунки дітей), невиконання прийомними батьками обов’язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, порушення схеми антиретровірусної терапії дитини, повернення дітей рідним батькам (опікуну, піклувальнику, усиновителю), досягнення дитиною повноліття, досягнення батьками пенсійного віку, за згодою сторін.

У разі припинення дії договору сім’я позбавляється статусу прийомної, а питання про подальше влаштування дітей вирішується органом опіки і піклування (дітей, уражених ВІЛ-інфекцією, – органом опіки і піклування на підставі висновку закладу охорони здоров’я), який вживає вичерпних заходів до запобігання поверненню (влаштуванню) дітей в інтернатні заклади.

Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей на підприємствах, в установах та організаціях без спеціальних на те повноважень, несуть персональну відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток прийомних дітей та дотримання принципу конфіденційності інформації щодо ураження прийомних дітей ВІЛ-інфекцією.

Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді здійснюють соціальний супровід прийомних сімей. Соціальний супровід передбачає надання комплексу правових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних та інформаційних послуг, спрямованих на створення належних умов функціонування прийомної сім’ї.

Соціальне супроводження прийомної сім’ї здійснюється постійно. Спеціалісти центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проходять курс спеціальної підготовки до роботи з прийомними сім’ями, в яких виховуються діти, уражені ВІЛ-інфекцією.

Служби у справах дітей за місцем розташування прийомної сім’ї надають допомогу батькам у підборі та влаштуванні дітей у сім’ю та здійснюють контроль за умовами проживання, виховання прийомних дітей.

Раз на рік місцева служба у справах дітей готує звіт про стан виховання, утримання і розвитку дітей у прийомній сім’ї на основі інформації, що надається соціальним працівником, який здійснює соціальне супроводження родини, вихователем дошкільного навчального закладу або класним керівником загальноосвітнього навчального закладу, де навчається дитина, дільничним лікарем-педіатром, дільничним інспектором місцевого відділку міліції. Прийомні батьки обов’язково ознайомлюються з складеним звітом, який затверджується начальником служби у справах дітей.

Фінансування прийомних сімей здійснюється за рахунок державного бюджету. Розмір щомісячної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.

Одному з прийомних батьків виплачується грошове забезпечення.

Кошти, що виділяються на утримання дітей у прийомній сім’ї, перераховуються на особистий рахунок одного з прийомних батьків, відкритий в установі банку за місцем проживання прийомної сім’ї. Заощаджені протягом року бюджетні кошти вилученню не підлягають і використовуються прийомними батьками для задоволення потреб прийомних дітей у наступному році.

Місцеві відділи у справах сім’ї, дітей та молоді щороку забезпечують безкоштовне оздоровлення прийомних дітей у дитячих оздоровчих закладах. Прийомні діти, які за медичними показаннями потребують санаторнокурортного лікування, забезпечуються путівками до спеціалізованих санаторіїв органом, який прийняв рішення про утворення прийомної сім’ї.

Прийомній сім’ї може надаватися матеріальна, фінансова та інша благодійна допомога підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадськими об’єднаннями, фондами, фізичними особами.